одностабільний
[odnostɑbilʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Фізика) –
(про систему, стан, рівновагу) Такий, що має лише одну стійку позицію або конфігурацію, до якої повертається після невеликих збурень; з єдиним стабільним станом.
- (Техніка) –
(у техніці, електроніці) Про схему або пристрій, що має лише один стійкий стан рівноваги, який зберігається після припинення впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одностабільний, р. одностабільного, д. одностабільному, з. одностабільного, о. одностабільним, м. одностабільнім