Частина знаряддя, інструменту, зброї або предмета, за яку беруться рукою для тримання, керування або використання.
Деталь механізму або пристрою, призначена для ручного керування (наприклад, важіль, ручка).
Застарілий варіант слова «руків’я» (ручка холодної зброї: шаблі, меча тощо).