рукодільник

[rukodilʲnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Виробництво) –

    Рукодільник — людина, яка професійно займається ручною працею, особливо виготовленням виробів з дерева, металу, шкіри тощо; майстер ручної праці, ремісник.

  2. (Історія) –

    Рукодільник — власна назва, історична назва цеху ремісників у містах України (наприклад, у Львові), які займалися ручною, «дільницькою» працею, зокрема столярною, ковальською, слюсарною, гончарною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рукодільник, р. рукодільника, д. рукодільникові, з. рукодільника, о. рукодільником, м. рукодільникові, к. рукодільнику

Більше записів