Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка займається ручною виробничою працею, володіє спеціальними навичками (майстерністю) у певній галузі та виготовляє або ремонтує вироби на замовлення або для продажу.
2. У переносному значенні: майстер своєї справи, людина, яка досконало володіє якоюсь професією або мистецтвом.
Приклад 1:
Серед мовчазної маси політичних сидить один чолов’яга — якийсь селянин чи ремісник з провінції. Він сіренький, миршавий, з мишачою поведінкою, зовсім не показний, але справив на Андрія убійче вражіння.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”