ручник

Значення

1. Невелика ручна пилка з гострими зубцями, призначена для розпилювання деревини, металу або інших матеріалів.

2. Ручне пристроєве гальмо, зазвичай у вигляді важеля, що діє незалежно від основної гальмівної системи та використовується для фіксації транспортного засобу на місці під час стоянки.

3. Розмовна назва посібника, інструкції або довідника невеликого формату, призначеного для постійного носіння та користування (наприклад, “ручник з граматики”).

4. Застаріле: ручний ткацький верстат або пристрій для ручного ткацтва.

5. У техніці: ручний інструмент або механізм, що приводиться в дію мускульною силою людини (на противагу електричному або механізованому).

Правопис та відмінювання