Древослів

Словник Української Мови

рубильник

[rubɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Електричний апарат для увімкнення та вимкнення електричного кола, переважно силового, шляхом ручного переведення контактного ножа (ножів).

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва для будь-якого вимикача або пристрою, що розриває електричний ланцюг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рубильник, р. рубильника, д. рубильникові, з. рубильник, о. рубильником, м. рубильникові, к. рубильнику

Більше записів