ртутно-білий

1. Білий з холодним синюватим відтінком, що нагадує колор рідкого металу ртуті або її блиск.

2. (У спеціальних галузях, перев. як термін) Світло-сірий з характерним металевим відблиском, властивий деяким сплавам або покриттям, що містять ртуть.