Значення
- (Фізика) –
Властивість атома, молекули або іншої квантової системи мати лише один електрон у зовнішній оболонці або валентній зоні.
- (Фізика) –
Стан або характеристика частинки, ізольованого іона або квазічастинки, що описується наявністю єдиного електрона, наприклад, у фізиці напівпровідників або квантовій хімії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноелектронність, р. одноелектронності, д. одноелектронності, з. одноелектронність, о. одноелектронністю, м. одноелектронності, к. одноелектронносте