роззявлений
[rozzjɑʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який має роззявлений (відкритий, розкритий) рот, звичайно від подиву, нерозуміння, безглуздої уваги; також про вираз обличчя з таким ротом.
-
Перен. Неуважний, неспостережливий, легковажний; такий, що все пропускає повз себе, не помічає.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. роззявлений, р. роззявленого, д. роззявленому, з. роззявленого, о. роззявленим, м. роззявленім
Приклади з художньої літератури
-
Ще птиці бувають у нас, але множаться втрати;
збираєм дощівку в роззявлені нутра горнят
і хочемо щось підлатати і підмалювати,
Та — поверх за поверхом — нижчає темний фасад.— Юрій Андрухович