роззявлений

1. Який має роззявлений (відкритий, розкритий) рот, звичайно від подиву, нерозуміння, безглуздої уваги; також про вираз обличчя з таким ротом.

2. Перен. Неуважний, неспостережливий, легковажний; такий, що все пропускає повз себе, не помічає.

Приклади:

Приклад 1:
З сим словом меч свій устромляє В роззявлений рутульця рот І тричі в рані повертає, Щоб більше не було хлопот. Душа рутульська полетіла До пекла, хоть і не хотіла, К пану Плутону на бенкет.
— Самчук Улас, “Марія”