Який має звичку роззявляти рота, часто дивитися з роззявленим ротом; незграбний, неспостережливий.
роззявкуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який має звичку роззявляти рота, часто дивитися з роззявленим ротом; незграбний, неспостережливий.
Відсутні