Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “розв’язувати”; процес знаходження відповіді, рішення, способу виходу з якоїсь ситуації або результату обчислення, особливо у математиці, логіці, техніці.
2. Результат такої дії; готове рішення, відповідь на задачу, проблему або питання.
3. У техніці та механіці — зняття, послаблення або скасування зв’язку, з’єднання, фіксації чогось; приведення механізму або вузла у неробочий, вільний стан.
Приклад 1:
Серед основних недоліків в організації процесу розроблення і ухвалення рішень треба виокремити: – нечітке, а іноді й неправильне формулювання цілей; – невдалий вибір проблеми для розв’язування або несвоєчасне її розпізнавання; – неглибокий, поверхневий аналіз ситуації; – неповна забезпеченість інформацією і її низька якість; – розгляд обмеженої кількості можливих варіантів рішень; – невдалий вибір критеріїв для оцінки рішень; – нечіткий розподіл повноважень між керівниками і спеціалістами в ухваленні рішень; – надмірна централізація процесу ухвалення рішень, слабка колегіальність; Розділ 2. Сучасні теорії мотивації праці_______________________________________ 127 – застосування недосконалих методів і способів розроблення рішень; – слабке використання кількісних методів для обґрунтування рішень і прогнозування майбутнього стану методів для обґрунтування рішень і прогнозування майбутнього стану системи.
— Котляревський Іван, “Енеїда”