Ориктоценоз — сукупність викопних решток організмів (скам’янілостей), які збереглися у відкладеннях певної геологічної епохи або у конкретному місці знахідки, що відображає склад давньої біоти, але не є цілком тотожною первісному живому угрупованню (біоценозу) через особливості збереження.