Древослів

Словник Української Мови

скрипічник

[skrɪpit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

Майстер, що виготовляє скрипки та інші струнні музичні інструменти.
Музикант, що грає на скрипці; скрипаль.
(переносне значення) Людина, яка займається дрібними, несуттєвими справами або формальностями, бюрократ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрипічник, р. скрипічника, д. скрипічникові, з. скрипічника, о. скрипічником, м. скрипічникові, к. скрипічнику

Більше записів