Значення
-
Позбавлення когось вінця, царського чи королівського титулу, влади монарха; детронація.
-
Позбавлення когось ореолу слави, авторитету, високого статусу; розвіювання ілюзій, розкриття справжньої сутності когось або чогось, що раніше вважалося ідеальним.
-
У переносному значенні: руйнування чарівності, поетичності чогось через приземлений, буденний погляд або розкриття недоліків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвінчання, р. розвінчання, д. розвінчанню, з. розвінчання, о. розвінчанням, м. розвінчанні, к. розвінчання