Словник Української Мови
Буква
1. Позбавлення когось вінця, царського чи королівського титулу, влади монарха; детронація.
2. Позбавлення когось ореолу слави, авторитету, високого статусу; розвіювання ілюзій, розкриття справжньої сутності когось або чогось, що раніше вважалося ідеальним.
3. У переносному значенні: руйнування чарівності, поетичності чогось через приземлений, буденний погляд або розкриття недоліків.
Приклад 1:
Ірина Михайлівна Коцюбинська, здавна налаштована вороже до мого батька (не хотіла б тут зупинятися докладніше на родинних чварах, та я й не дуже обізнана з подробицями їх — завжди органічно відштовхувала від себе таку інформацію, а батьки ніколи не нав’язували її мені) після розвінчання культу особи і реабілітації Юрія Коцюбинського почала активно поширювати відомості про те, що Юрія було заарештовано за доносом мого батька. І хоча документальних підтверджень не наводилося, цьому вірили.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
У щоденнику немає якихось прямих висловлювань стосовно розвінчання культу Сталіна. Запис-констатація: «Рішеннями XXI з’їзду КПРС тіло Сталіна, як таке, що не гідне знаходитися в мавзолеї Леніна, винесено й поховано під кремлівською стіною» (1961).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”