Значення
-
Військовослужбовець або спеціально підготовлена особа, яка здійснює розвідку (збір відомостей) про противника або про місцевість.
-
Працівник органів державної безпеки, що займається секретним збором інформації на території іншої держави; шпигун.
-
Той, хто першим досліджує, вивчає нові території, шляхи, родовища корисних копалин тощо; першовідкривач.
-
Застаріле позначення дослідника, науковця, який займається вивченням, дослідженням чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвідники, р. розвідника, д. розвідникові, з. розвідника, о. розвідником, м. розвідникові, к. розвіднику