Значення
-
Технічний термін, що означає стан поверхні або отвору, який був оброблений за допомогою операції розвальцьовування для створення фасок, зняття задирок або калібрування.
-
Властивість деталі, що має розвальцьований край (роззенкований отвір, фаску).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвальцьованість, р. розвальцьованості, д. розвальцьованості, з. розвальцьованість, о. розвальцьованістю, м. розвальцьованості, к. розвальцьованосте