розтуркотітися

Розпастися на частини, розсипатися від удару або падіння (переважно про крихкі предмети).

Розвалитися, зруйнуватися (про споруди, механізми тощо).

Перен. Розпастися, припинити існування (про організацію, плани, угоду).

Розм. Швидко та голосно заговорити, забалакати, часто — з хвилюванням або несмаком.

Приклади:

Відсутні