Значення
-
Розпастися на частини, розсипатися від удару або падіння (переважно про крихкі предмети).
-
Розвалитися, зруйнуватися (про споруди, механізми тощо).
-
Перен. Розпастися, припинити існування (про організацію, плани, угоду).
-
Розм. Швидко та голосно заговорити, забалакати, часто — з хвилюванням або несмаком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розтуркочуся, ти розтуркотишся, він розтуркотиться, ми розтуркотимося, ви розтуркотитеся, вони розтуркотяться