Значення
-
Пристрій, механізм або елемент конструкції, що встановлює певні границі, обмеження для руху, дії, значення чи параметра (наприклад: обмежувач швидкості, обмежувач струму, обмежувач ходу).
-
У техніці зв’язку та електроніці — пристрій або схема, що запобігає перевищенню певного рівня сигналу, напруги чи потужності.
-
У мовознавстві — слово або словосполучення, що виражає граничну кількість, міру, ступінь або вказує на обмеженість дії (наприклад: слова “лише”, “всього”, “не більше ніж”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмежувач, р. обмежувача, д. обмежувачеві, з. обмежувач, о. обмежувачем, м. обмежувачеві, к. обмежувачу