розтовмачений
[roztoʋmɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який був роздавлений, розчавлений або розім’ятий до стану товстого пласта, кашки; сильно пошкоджений тиском або ударом.
-
(Переносно) Дуже втомлений, знесилений, розбитий (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтовмачений, р. розтовмаченого, д. розтовмаченому, з. розтовмаченого, о. розтовмаченим, м. розтовмаченім