розтовчений
[roztoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який був подрібнений, роздавлений товченням або сильним ударом.
-
(переносно) Виснажений, знесилений, змучений до крайності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтовчений, р. розтовченого, д. розтовченому, з. розтовченого, о. розтовченим, м. розтовченім