1. Який був подрібнений, роздавлений товченням або сильним ударом.
2. (переносно) Виснажений, знесилений, змучений до крайності.
розтовчений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який був подрібнений, роздавлений товченням або сильним ударом.
2. (переносно) Виснажений, знесилений, змучений до крайності.
Відсутні