1. Фізична властивість тіла (переважно транспортного засобу або його частини), що характеризує його здатність мінімізувати опір повітря або води під час руху; аеродинамічні або гідродинамічні якості форми об’єкта.
2. У техніці та дизайні — форма предмета (кузова автомобіля, літака, корпусу судна тощо), спеціально розроблена для зменшення лобового опору середовища під час руху.