розтепірчений

[roztɛpirt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Розтепірчений (від дієслова “розтепірити”) — такий, що надто розставлений, розпростертий, розкинутий у різні боки; розчепурений, незграбно відкритий або вивернутий.

  2. У переносному значенні — такий, що виявляє незграбну, невитончену, надто простягнуту або розкидисту позу або стан; незручно відкритий, розплющений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтепірчений, р. розтепірченого, д. розтепірченому, з. розтепірченого, о. розтепірченим, м. розтепірченім

Більше записів