розкидистий

1. Який має широко розставлені, розпростерті гілки, стебла, листя тощо; що розкинувся, розлогий.

2. Який займає велику площу через те, що його частини знаходяться на значній відстані одна від одної; розосереджений, просторо розташований.

3. Розлогий, незграбний у русі, позі; незібраний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |