Значення
-
Процес позбавлення звуку, звукових характеристик або можливості звучати; технічна дія з приглушення, заглушення або усунення звуку.
-
У фонетиці та мовознавстві — втрата дзвінкості приголосного звука, його перехід у глухий (наприклад, в кінці слова або перед глухим приголосним).
-
У техніці, звукозаписі — усунення звукового супроводу (наприклад, у відео), що призводить до німого зображення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обеззвучування, р. обеззвучування, д. обеззвучуванню, з. обеззвучування, о. обеззвучуванням, м. обеззвучуванні, к. обеззвучування