Словник Української Мови
Буква
1. Розлитися, розпливтися на різні боки (про рідину, напіврідину або пластичну масу).
2. Перен. Розповсюдитися, розійтися на великій площі (про запах, дим, світло тощо).
3. Перен. Втратити чіткість обрисів, контурів; розмитися, злитися з оточенням (про предмети, видимі в тумані, присмерку).
4. Перен. Роз’їхатися, розійтися в різні боки (про натовп, групу людей).
5. Перен. Втратити виразність, чіткість; стати невиразним, розмитим (про думки, почуття, мову).
Приклад 1:
він скрізь… МУЗИКА ДЛЯ КОРАБЛІВ ось і цей корабель відчалює… зараз поставлять платівку., так і є… то наша музика ми з берегової глини виліпили платівку і кинули їм за прощанням вони й не помітили… 152 хтось грає… точить звук до глибини і коли вона має вже розтектися — золотиста скрипка зринає вивільняючи тишу… там на дні тільки те що найтонше тонше за воду і холод те що кістки залишає біліти те що позбавлене змісту через безмірність поглиблення… СІТЬ я надто довго був самим собою… не через якісь сумніви а через те що все на світі має бути саме собою і не помітив як одна петля заплуталась і затягла іншу — вузол в тому місці потемнів поважчав і тепер тягне всю сіть мого життя… 153 хоч ви і кажете що маєте птаха ми не можемо зустрітись і скажете ви: птах ось але ми не можемо зустрітись хоч ви і маєте птаха бо маєте птаха а не знаєте в кого спитати: де твій птах? птах — це місце де щось від чогось одривається чи не для того щоб думати: десь уночі маємо одного птаха… не побачено якщо сказано: оце так а оце ні не побачено бо: як саме?
— Тютюнник Григорій, “Вир”