Значення
-
Здатність людини мислити логічно, аналізувати та оцінювати явища, приймати обґрунтовані рішення; здоровий глузд, розум.
-
(у філософії) Пізнавальна здатність людини, що оперує поняттями та логічними висновками, протиставляється чуттєвості та розуму як вищому ступеню пізнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсудок, р. розсудку, д. розсудкові, з. розсудок, о. розсудком, м. розсудкові, к. розсудку