розсудно

1. Прислівник до слова “розсудний”; так, як властиво розсудливій людині, з розсудом, обачно, мудро.

2. (у значенні присудкового слова) Свідчить про належне, правильне розуміння ситуації та відповідну поведінку; розумно, доцільно.

Приклади:

Приклад 1:
Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, мов незнані, А мені ти на прощанні І руки не подала. Ти кивнула головою, В сінях скрилася як стій; Я ж мов одурілий стою І безсилий за тобою Шлю в погоню погляд свій.
— Невідомий автор, “153 Ziv Ialie Listia Ivan Iakovich Franko”