розстроюватися

1. Втрачати стрійність, гармонійність; порушуватися, ставати незлагодженим, хаотичним (про колектив, організм, систему тощо).

2. Приходити в стан розладу, втрачати внутрішню рівновагу, спокій (про психічний або емоційний стан людини).

3. (Музика) Втрачати правильний настрій, переставати бути строєним (про музичний інструмент або голос).

Приклади:

Відсутні