Значення
-
Позбавляти ладу, гармонії, порушувати правильне функціонування чогось; виводити зі стану рівноваги, злагодженості.
-
У музиці: порушувати точну настройку музичного інструмента, робити його нетонованим.
-
(переносне значення) Викликати душевний занепокоєння, засмучення, пригнічений настрій; сильно засмучувати когось.
-
(застаріле) Розстроювати справу, плани — зривати, порушувати їхній хід, заважати їхньому здійсненню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розстроюю, ти розстроюєш, він розстроює, ми розстроюємо, ви розстроюєте, вони розстроюють