розстроювати

1. Позбавляти ладу, гармонії, порушувати правильне функціонування чогось; виводити зі стану рівноваги, злагодженості.

2. У музиці: порушувати точну настройку музичного інструмента, робити його нетонованим.

3. (переносне значення) Викликати душевний занепокоєння, засмучення, пригнічений настрій; сильно засмучувати когось.

4. (застаріле) Розстроювати справу, плани — зривати, порушувати їхній хід, заважати їхньому здійсненню.

Приклади:

Відсутні