Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані розладу, порушення нормальної діяльності, функціонування; зіпсований, зламаний.
2. Який перебуває у стані сильного нервового збудження, занепокоєння, пригніченості; дуже засмучений, стурбований.
3. Про музичний інструмент: який не має правильної, потрібної ладової настройки.
Приклад 1:
Коли ж в 1879 р. С. П[одолинський] зачав видавати своїм коштом періодичну «Громаду» (проект, котрому я довго протививсь, — покликаюсь на М. Павлика) і коли розлютовані за те його родителі (про котрих С. П[одолинський] завше казав мені, що вони знають і навіть в основі поділяють його погляди) здумали покарати його, мов малу дитину, і залишили його без грошей, так що по смерті свого першого сина С. П[одолинський] навіть телеграфував мені, щоб я вислав йому 100 фр[анків] на похорон, і потім незабаром заболів, розстроєний, між іншим, і тією мукою, яку йому завдали освічені і багаті родителі його, то він зоставив за своєю «Громадою» довгу 900 фр[анків], котрий я й виплатив сам. Пишу це не для того, щоб убіляти себе від болота, кинутого на мене родителями С. П[одолинського] в «Русской старине», а для характеристики тих російських кругів, до котрих належав батько С. Подолинського, один з поетів «пушкінської плеяди».
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”