Значення
-
Сукупність обставин, умов, факторів, що супроводжують якусь подію, явище або процес і впливають на них; ситуаційний контекст.
-
У логіці та філософії — властивість висловлювання або судження бути обставленим, тобто залежати від певних умов або контексту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обставленість, р. обставленості, д. обставленості, з. обставленість, о. обставленістю, м. обставленості, к. обставленосте