обставляння

1. Сукупність умов, факторів, деталей, які характеризують певну ситуацію, стан справ або середовище, в якому відбувається дія, подія.

2. Зовнішні умови, обстановка, що оточує когось або щось; середовище.

3. (у множині, зазвичай “обставини”) Конкретні умови, ситуація, стан справ у певний момент, що впливають на хід подій або прийняття рішень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |