розсіювач

[rozsijuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

Пристрій або прилад, призначений для розсіювання (розподілу, розпилення, розпилювання) чого-небудь, наприклад, світла, звуку, рідини, частинок.
(фіз.) Речовина або тіло, в якому відбувається розсіювання хвиль або частинок.
(с.-г.) Механізм сільськогосподарської машини (наприклад, сівалки, розкидача добрив) для рівномірного розподілу насіння, мінеральних добрив тощо по поверхні поля.
(тех.) Елемент системи вентиляції, опалення чи кондиціювання для рівномірного розподілу потоку повітря в приміщенні.

Граматичні форми:

н. розсіювач, р. розсіювача, д. розсіювачеві, з. розсіювач, о. розсіювачем, м. розсіювачеві, к. розсіювачу