Значення
-
Фізичний процес, при якому частинки (наприклад, світлові, звукові) змінюють напрям свого поширення внаслідок взаємодії з середовищем або перешкодами.
-
Стан незосередженості, незбирання уваги, думок на чомусь одному; неуважність.
-
Дія за значенням дієслова “розсіювати” — розподіл, розподілення чогось на великій площі або серед багатьох об’єктів (наприклад, населення, ресурсів).
-
(у фізиці) Величина, що характеризує процес розсіювання енергії або частинок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсіяння, р. розсіяння, д. розсіянню, з. розсіяння, о. розсіянням, м. розсіянні, к. розсіяння