розсіяння

1. Фізичний процес, при якому частинки (наприклад, світлові, звукові) змінюють напрям свого поширення внаслідок взаємодії з середовищем або перешкодами.

2. Стан незосередженості, незбирання уваги, думок на чомусь одному; неуважність.

3. Дія за значенням дієслова “розсіювати” — розподіл, розподілення чогось на великій площі або серед багатьох об’єктів (наприклад, населення, ресурсів).

4. (у фізиці) Величина, що характеризує процес розсіювання енергії або частинок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Комбінаційне розсіяння світла ……. 315 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНИХ ……… 318 §128 Розмір, склад і заряд ядра. Масове і зарядове число …………………………………… 318 §129.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
279 θ Д Д R Досліди Комптона показали, що довжина хвилі λ′ розсіяного випромін ю-Квантова природа випромінювання 268 вання більша за довжину хвилі λ падаю- чого випромінювання, причому різниця λλλ −′=∆ не залежить від довжини хвилі λ падаючого в ипромінювання і природи розсіювальної речовини, а визначається лише величиною кута розсіяння θ : Пояснити ефект Комптона можна на основі квантових уявлень про природу світла. Якщо вважати, що випромінюванн я є потоком фотонів, то ефект Комптона це результат пружного зіткнення рентгенівс ь- ких фотонів з вільними електронами реч о- вини (для легких ат омів електрони слабо зв’язані з ядрами атомів, тому їх можна вважати вільними).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Розглянемо центральний удар α-частинки, який відповідає куту розсіяння °= 180θ . Із закону збер е- ження енергії випливає, що в момент найбільшого зближення α-частинки з невідомою частинкою її кінетична енергія αкЕ цілком перейде в потенці- альну енергію їх взаємодії: R4 Zee2 2 m 0 2 πε υαα ⋅= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |