1. Фізичний процес, при якому частинки (наприклад, світлові, звукові) змінюють напрям свого поширення внаслідок взаємодії з середовищем або перешкодами.
2. Стан незосередженості, незбирання уваги, думок на чомусь одному; неуважність.
3. Дія за значенням дієслова “розсіювати” — розподіл, розподілення чогось на великій площі або серед багатьох об’єктів (наприклад, населення, ресурсів).
4. (у фізиці) Величина, що характеризує процес розсіювання енергії або частинок.