Значення
-
Спеціальний інструмент або пристрій для розрізання, розділення, розкриття чогось (наприклад, розсікач шкіри в медицині, розсікач ґрунту в сільському господарстві).
-
У техніці — деталь, елемент конструкції, призначений для поділу потоку рідини, газу або сипучого матеріалу на окремі частини (наприклад, у гідравлічних системах, апаратах).
-
У переносному значенні — те, що різко розділяє, розчленовує щось на частини (наприклад, про промінь світла, різке явище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсікач, р. розсікача, д. розсікачеві, з. розсікач, о. розсікачем, м. розсікачеві, к. розсікачу