розшулічити

1. (розм.) Позбавити когось, щось характерних ознак, властивостей, які асоціюються з Шулікою — головним героєм роману Павла Загребельного «Роксолана»; зробити не схожим на нього, позбавити його впливу.

2. (перен., розм.) Позбавити когось, щось хижацьких, егоїстичних, цинічних рис; змінити на краще, зробити більш людяним.

Приклади:

Приклад 1:
), — завдяки чому Пилип так довго й не міг розшулічити, що й до чого, — але яке його так рано й виштовхнуло з Нової Зеландії, змусивши тинятися по світу? — то випробовуючи майже з рік, — хоча і зовсім не від приголомшливої не тільки для Оришчиних батьків, а й для нього самого, вістки, що Оришка Івасів завагітніла, хоча він був з нею лише один єдиний раз після тієї дурнуватої, нікому не потрібної вечірки у Веллінґтоні, на яку Пилипа потяг був Гриць Хватень на прохання Оришки, задля якої бідолашний Гриць ладен був вірізувати з себе шматки живого м’яса, аби їй догодити, знаючи, що для неї весь світ клином зійшовся на Чоботаренкові, який чесно її перед тим попереджав, що не збирається одружуватися ні з нею, ні з кимось іншим, і то незалежно від того, чи Оришка старша від нього на два роки чи ні, просто не збирається і все, і тому не хоче крутити дівчині голову, і Оришка ніби з усім погоджувалася, а він ще тоді мав враження, що вона його взагалі не слухала, повторюючи, ніби любить його над усе, — а який чоловік устоїть проти такої спокуси?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”