Значення
- (Юриспруденція) –
(про особу або рідко про тварину) Бути об’єктом пошуків, активних дій, спрямованих на знаходження когось, хто сховався або зник; перебувати в розшуку.
- (Література) –
(переносно, рідко) Бути предметом інтелектуальних пошуків, прагнень; знаходитися в стані духовних чи творчих пошуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розшукуюся, ти розшукуєшся, він розшукується, ми розшукуємося, ви розшукуєтеся, вони розшукуються