розряд

1. Категорія, група, до якої відносять когось або щось за певною ознакою (якістю, рівнем, значенням тощо).

2. Ступінь спортивної кваліфікації, що присвоюється за виконання встановлених нормативів (наприклад, перший розряд з плавання).

3. У математиці: позиція, місце цифри в записі багатозначного числа, що визначає її значення (одиниці, десятки, сотні тощо).

4. У фізиці та техніці: група однорідних предметів, приладів або явищ, об’єднаних за спільними ознаками (наприклад, розряд акумулятора).

5. У військовій справі: група бійців, об’єднаних для виконання певного завдання (наприклад, розряд розвідників).

6. Застаріле: короткочасне звільнення від обов’язкової служби або роботи; відпустка.

7. У лінгвістиці: лексико-граматична категорія, що класифікує іменники за типом референції (наприклад, розряд іменника — власний або загальний).

Приклади:

Приклад 1:
Це їх розряд і праця. Це їх снаги енергетична сіть.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Несамостійний газовий розряд зн и- кає відразу після припинення дії іонізат о- ра, якщо швидкість еле ктронів недостатня для іонізації газу. Щоб дослідити залежність сили струму І при газовому розряді від напруги U між ел ектродами, використаємо уста- новку, схема якої н а- ведена на рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Самостійним газовим розрядом називається електричний розряд в газах, що зберігається з припиненням дії зовні ш- нього іонізатора. Щоб утворився самостійний газ о- вий розряд, треба, щоб внаслідок самого розряду в газі безперервно утворювались вільні електричні заряди.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”