Значення
-
Технічний термін у будівництві та гірничій справі: кріплення стінок бурової свердловини, шахтного стовбура або траншеї спеціальними конструкціями (трубами, дерев’яним чибетонним огородженням) для запобігання обваленню породи та ізоляції водоносних горизонтів.
-
У сільському господарстві (садівництві, виноградарстві): дія за значенням дієслова “обса́джувати”; посадка рослин (наприклад, чагарників, квітів) по краю чого-небудь (доріжки, клумби, поля) для обрамлення або укріплення.
-
Рідко вживане позначення обв’язки, окантовки, обрамлення чогось (наприклад, дверного прорізу, вікна) іншим матеріалом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обсадка, р. обсадки, д. обсадці, з. обсадку, о. обсадкою, м. обсадці, к. обсадко