обсадка

1. Технічний термін у будівництві та гірничій справі: кріплення стінок бурової свердловини, шахтного стовбура або траншеї спеціальними конструкціями (трубами, дерев’яним чибетонним огородженням) для запобігання обваленню породи та ізоляції водоносних горизонтів.

2. У сільському господарстві (садівництві, виноградарстві): дія за значенням дієслова “обса́джувати”; посадка рослин (наприклад, чагарників, квітів) по краю чого-небудь (доріжки, клумби, поля) для обрамлення або укріплення.

3. Рідко вживане позначення обв’язки, окантовки, обрамлення чогось (наприклад, дверного прорізу, вікна) іншим матеріалом.

Приклади:

Відсутні