обрамлення

[obrɑmlɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обрамляти”; надання чому-небудь завершеної, цілісної форми, вигляду, оточуючи, обмежуючи чимось.

  2. Те, що обрамляє щось; предмети або елементи, що оточують, облямовують щось, створюючи візуальну або композиційну межу (наприклад, рама для картини, візерунок по краю).

  3. Переносно: сукупність умов, обставин, явищ, що оточують певну подію, факт або явище, надаючи їм певного тлумачення або емоційного забарвлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрамлення, р. обрамлення, д. обрамленню, з. обрамлення, о. обрамленням, м. обрамленні, к. обрамлення

Більше записів