1. Такий, що його розрубано, розсічено на частини (зазвичай про щось тверде або велике).
2. Розкривлений, розщеплений (про кінець чогось, що мало бути цілісним).
3. Розчинений, розгорнутий (про те, що було туго згорнуте або зв’язане).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що його розрубано, розсічено на частини (зазвичай про щось тверде або велике).
2. Розкривлений, розщеплений (про кінець чогось, що мало бути цілісним).
3. Розчинений, розгорнутий (про те, що було туго згорнуте або зв’язане).
Відсутні