1. Властивість за значенням прикметника “обсічений”; стан, коли щось обсічено, обрізано, укорочено.
2. Переносно: обмеженість, звуженість (думок, кругозору, інтересів); неповнота, фрагментарність.
обсіченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |