розраяти

1. (діал.) Розірвати, розшматувати на частини; розпороти.

2. (перен., діал.) Сильно засмутити, пригнітити; розтерзати (про почуття).

Приклади:

Приклад 1:
Дванадцята сумна книжка 161~І зірка не спадає з неба до пелюсткової зорі, аби світаннячком якднебудь її розраяти й зогріть. І ти спізнилась надломити заквітлу гілку у саду, бо того дня, бо тої миті її, як свічку, студень здув.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”