Словник Української Мови
Буква
1. Історичний термін для позначення відновлення, поновлення або реставрації чого-небудь (наприклад, влади, державного устрою, будівлі).
2. Назва конкретних історичних подій, зокрема періоду відновлення королівської влади в Англії в 1660 році або відновлення королівства Польського та Великого князівства Литовського (Речі Посполитої) після поділів (наприклад, за часів Наполеона).
3. Застаріла або іронічна назва для ресторану, трактиру, закладу харчування.
Приклад 1:
— що за прізвище ідіотське, я закохався по вуха вже в саме ваше прізвище, пані Різенбокк 2), сонце било нам в очі, скелі летіли обабіч автостради, а проте всюди були придорожні знаки людського перебування: міст над потоком, капличка, корови в травах, Божа Матір, зруйнована вежа, облуплений мур, кілька овець, школа за поворотом, Божа Матір, опудало в саду, розбійничий замок, мисливська ресторація, автозаправка, Божа Матір, капличка, пасіка, рибальський заїзд, водяний млин, цвинтар, Божа Матір, дівчинка з кошиком, розбійницький замок, готель з геранями (гарденіями? гортензіями?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”