Значення
-
(іст.) Те саме, що розпуста — розбещеність, розпусність, аморальна поведінка, що виражається у надмірному потуранні плотським пристрастям.
-
(заст.) Розпад, занепад, руйнування (звичаїв, порядків, держави тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпуста, р. розпуст, д. розпустам, з. розпуста, о. розпустами, м. розпустах, к. розпуста