Значення
-
Глибоке відчайдушне почуття, стан повної втрати надії, безнадійності; крайній ступінь розпачу.
-
(заст.) Дія за значенням дієслова «розпукатися»; втрата мужності, відчай, зневіра.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпука, р. розпуки, д. розпуці, з. розпуку, о. розпукою, м. розпуці, к. розпуко