Словник Української Мови
Буква
1. Який перетворений з твердого стану на рідкий внаслідок нагрівання до температури плавлення; розтоплений.
2. Який нагрітий до дуже високої температури, що набув вигляду вогненної рідини (про метали, породи тощо).
3. Перен. Насичений яскравим світлом, теплом або інтенсивним кольором, що нагадує рідкий вогонь.
Приклад 1:
Вони разом із праведниками впродовж трьох днів питимуть розплавлений свинець, який праведникам не завдасть ніякої шкоди, а для грішників стане останнім покаянням. І ті, й інші потім зап’ють це очисне питво білою хаомою, яку їм власноручно приготує Спаситель.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”