Значення
-
Дія за значенням дієслова “обожнювати”; надання комусь, чомусь статусу божества, поклоніння як божеству, ідолопоклонство.
-
Надмірне захоплення кимось або чимось, що досягає ступеня релігійного поклоніння; ідолізація.
-
У релігійній філософії та теології — процес возз’єднання людини з Богом, досягнення найвищої ступені благодаті та святості (наприклад, у православ’ї — теозис).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обожнення, р. обожнення, д. обожненню, з. обожнення, о. обожненням, м. обожненні, к. обожнення