обрив

[obrɪʋ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Крутий, урвистий схил, стрімка височина, яка утворює різкий перепад висот у рельєфі місцевості.

  2. Глибока прірва, безодня, вертикальна або дуже крута скеля над водою.

  3. Переносно: раптове, різке обірвання, переривання чогось, перехід до іншого стану або завершення без логічного продовження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрив, р. обриву, д. обривові, з. обрив, о. обривом, м. обриві, к. обриве

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів