розпірка

Значення

1. Елемент конструкції (стержень, планка, брус тощо), який сприймає розпірні навантаження, працюючи на стиск, і служить для підтримки, зміцнення або запобігання зміщенню частин споруди, механізму чи конструкції.

2. У медицині — пристрій або предмет, що вставляється між щелепами, зубами або іншими частинами тіла для їх фіксації у певному положенні, запобігання змиканню або з метою лікування.

3. У техніці — деталь, що утримує певні частини механізму або інструменту на заданій відстані одна від одної, не даючи їм зблизитися під навантаженням.

4. У побуті — проста пристосува, планка або предмет, який вставляють між чимось, щоб розсунути, розп’яти, зафіксувати або підтримати щось у розкритому стані.

Правопис та відмінювання